Вплив сучасних мультфільмів на психіку дитини/Files/images/38.a.vdrug.poluchitsya.avi.image1.jpg

Мультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні. У свідомості дорослого мультфільм – це те, що призначено для дітей. Але не всі мультфільми корисні. На жаль, багато трансльовані сьогодні мультфільми побудовані етично, психологічно чи педагогічно безграмотно і можуть нести небезпечні для дитини наслідки.
Дитина всю інформацію сприймає у вигляді образів. Із цих образів, як із кубиків, вона будує свою модель світу. Не секрет, що часто некерована агресивна поведінка дітей, пов’язана з копіюванням ними поведінки героїв популярних мультфільмів. Справа в тім, що кількість мультфільмів для дітей, що містить в собі сцени насильства і жорстокості, зростає, а дитина, з властивою їй сприйнятливістю, переносить побачене у звичайне життя. Такі сцени насильства найчастіше можна побачити в зарубіжних мультиках, наприклад, «Покемон», «Том і Джері», «Сімпсони». Тому підбираючи мультфільм для дітей, будьте вибагливими, якщо ви купуєте незнайомий мультик – не полінуйтесь подивитися його спочатку самі, а вже потім пропонуйте до перегляду дитині.
Ознаки «шкідливого мультфільму»:
1. Колір. головні герої розфарбовані яскравим, ядовитим кольором. Цей прийом експлуатує здатність дитячої психіки реагувати на все яскравіше. Тому від початку до кінця мультфільму персонаж веде маленького глядача, куди захоче, не даючи можливості відволіктися та порозмірковувати .
2. Головні герої агресивні, вони прагнуть завдати шкоди оточуючим.
3. Обличчя. Головна героїня всіх американських мультфільмів на одне обличчя. Мало того, що це нудно, але, якщо уявити ці на обличчі живої дівчини, то вона буде страшною. Із-за великої частоти показів цього обличчя на екрані, воно перетворюється на естетичний стереотип. Таким чином, дівчата будуть прагнути виглядати як те, чого не буває, а хлопчики , підростаючи, будуть безрезультатно шукати те, чого не може бути.
4. В жіночі образи втілюється така якість, як садизм. Дитина знає, що добрих і хороших потрібно наслідувати. Але в мультфільмах героїні мають не лише хороші якості, а й жорстокість, непошану до батьків. Наприклад, чи можна уявити Настеньку з «Аленького цветочка» з виразом злості чи люті на обличчі? Чи може вона взагалі бути агресивною? А от Фіона(«Шрек») , Жасмін в «Аладін» проявляють жорстокість невимушено та ще й заразливо.
5.Демонстрація небезпечних для життя дитини форм поведінки повторювати які у реальній дійсності недоцільно, незрозуміло, навіть просто небезпечно.
Перегляд таких прикладів для наслідування може обернутися для дитини зниженням порога чутливості до небезпеки, а значить потенційними травмами.
Доведено: сучасні західні мальовані фільми руйнують психіку дітей. Здавалося б , що може бути краще, ніж історії про Гуффі, Дональда, Міккі Мауса. На перший погляд,ці герої добродушні й завжди веселі. У діснеєвських мультфільмах немає ні крові, ні сцен насильства, добро завжди перемагає зло. Та це тільки один бік медалі. А ось інший. Варто врахувати, дитина все побачене сприймає буквально. Отже, вірить тому, що відбувається. Вона бачить, що Гуффі з величезної висоти падає на асфальт і підлітає вгору. Дональда вдаряють відбійним молотком по голові, а у нього від цього лише пташки навколо голови. Можливо, це перебільшення, але відомі випадки, коли діти реально пробували повторити те, що витворили їхні улюблені екранні герої.
В якості протилежного прикладу наведу багатосерійний радянський мультфільм «Ну зачекай!». У ньому часто відбуваються травматичні ситуації: Вовк падає з енного поверху, з каруселі , потрапляє в аварії… Але яка мораль! Накурився цигарок – втрачає свідомість, стає синьо-червоно-зелений. Тобто дітей вчать: зробив щось заборонене – наслідки будуть сумними.
В 60-х роках ХХ століття були проведенні лабораторні дослідження. В ході досліджень було виявлено, що діти вчаться, спостерігаючи за іншими. Діти дивилися спеціально створені телевізійні передачі, в яких агресивно поводилися із пластиковою лялькою «Бобо». Коли у дітей з’явилась можливість погратися з лялькою, вони частіше поводилися з нею агресивно, ніж ті, що не дивилися телепередачі.
Приведемо декілька рекомендацій для того, щоб перегляд приніс малюкові більше користі, ніж шкоди:
- Час, проведений дитиною біля єкрану має суворо дозуватися, по можливості без винятків. Лікарі-офтальмологи рекомендують для дітей до 4-х років – не більше 20 хвилин на день, для дітей 5-6 років – 30 хвилин, у 7-8 років – 40 хвилин.
- Дивіться мультфільм разом із дитиною, обговорюйте зміст побаченого після перегляду. Якщо у маленького глядача виникають якісь питання, неодмінно поясніть йому і в свою чергу запитати дитину: «А як би ти поступив на місці головного героя?»
- Найкраще для дітей підійдуть наші, вітчизняні мультики. Ці анімовані казки, як правило, повчальні і добрі, герої в них красиво намальовані, на них приємно дивитися. Такі мультфільми, як «Про левеня і черепаху», «По дорозі з хмарами» прищеплюють дітям любов до навколишнього світу.
Із закордонних підійдуть такі як: «Бембі», « Король Лев», « Барбі» - вони про доброту, дружбу, взаємовиручку і дають позитивне уявлення про світ і моделі поведінки у ньому.
Відбираючи мультфільми для перегляду, переконайтеся, що якість зображення хороша, інакше не уникнути проблеми із зором, та й задоволення від мультика буде не те. Часто дорослі вмикають дитині мультфільм для того, щоб відволіктися її чимось, а самим зайнятися своїми справами. Краще щоб це не стало звичкою, для цього можна ввести сімейну традицію зі спільного перегляду захоплюючих мультфільмів, щоб малюк відчував себе єдиним цілим з батьками.

ПАМ’ЯТКА НАЛІТНІЙ ОЗДОРОВЧИЙ ПЕРІОД

Зовсім скоро розпочинаютьсялітні канікули, відпустки. Як завжди, кожен із нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекаєна нас влітку.
На жаль, вони не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення) із вини дітей. Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.
Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.


Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі. Закликаємо вас та ваших дітей завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.

Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.

Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.

Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.

Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.

Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.

Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.

Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Із метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.

Правила поведінки на воді:
- купатися необхідно в добре знайомих місцях;
- перше купання повинно бути короткотривалим (до 10 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз;
- дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19о С;
- купатися рекомендовано вранці і ввечері;
- не слід купатися наодинці;
- не запливати за буйки чи за огородження;
- не стрибати зі споруд та плавальних засобів, не призначених для цього;
- не підпливати до коловоротів, пароплавів та катерів;
- не запливати на надувних матрацах далеко від берега;
- не купатися без нагляду дорослих;
- не пустувати у воді - це заважає оточуючим і може бути небезпечним;
- не стрибати головою донизу у місцях із невідомою глибиною.

Увага! Вибухонебезпечні предмети!
- До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.
- Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.
- Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.
- Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.
Вогнепальна зброя - не забава!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.


Щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Бажаємо Вам гарного відпочинку!

ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВОЮ БЕЗПЕКУ



Шановні батьки!

Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

Оцінюйте кожну самостійну справу дитини Позитивно.

Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.

Пам’ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

Пам’ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

Намагайтеся уникати пустих погроз.

Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку.

Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

Пам’ятайте, що тільки любов та шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості!

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ БАТЬКІВ



Шановні батьки!

Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;

регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри;

користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення;

дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не зазнав переохолодження;

не залишайте дитину біля водойми без нагляду;

не дозволяйте дитині купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях;

для купання обирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;

не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує зріст дитини, на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;

забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;

не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу);

забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослого родича;

під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не знайомі ягоди, рослини та гриби;

не розводьте в лісі багаття під час посухи; а за необхідності вогнище на відкритому місці; після використання залийте водою та засипте землею всі залишки;

обстежте місця установки намету з метою уникнення зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами, павуками;

для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб максимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки;

не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте жодних слідів свого перебування.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ



Шановні батьки!


Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на і дорогах.

Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

Ø не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;

Ø не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;

Ø вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

Ø на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

Ø при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

Ø не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

Ø вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

Ø не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

Ø не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

Ø не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ




Шановні батьки!

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:

подзвонити до служби порятунку за номером «101»;

викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

при евакуації з висотного будинку більше щансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;

пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

намагатись загасити полум’я засобами первинного пожежогасіння;

до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

за можливості м’які предмети вкинути до ванни та залити водою;

вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притоком кисню;

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перщі хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу| субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДС є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам!

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТАНЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ



Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

—зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

—не дозволяти дітям розводити багаття;

—не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

—не дозволяти користуватися газовими приладами;

—не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

—не залишати малолітніх дітей без нагляду;

—не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

—не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

—не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

—не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

—не сушити речі над газовою плитою;

—не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

—не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

Шановні батьки!

Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем. Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог.

Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

—не палити в ліжку.

ПАМ’ЯТКА :

«ОТРУЄННЯ ЛІКАМИ ТА ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ»



Діти з великою цікавістю ставляться до ліків та лікарських засобів:по-перше, вони вважають їх корисними, бо вони допомагають їм видужувати; по-друге зараз сучасні препарати часто виготовляють у привабливій формі і приємними на смак (деякі нагадують за смаком та ароматом цукерки). Тому й потрібно тримати аптечку далі від поля зору та досяжності дитини. Якщо ж біда сталася, то перша допомога повинна бути надана якісно і вчасно. Слід зауважити, що ліки — це також до деякої міри хімічні речовини. А тому й на них розповсюджується градація першої допомоги. Якщо дитина проковтнула кілька пігулок аспірину, антибіотиків, засобів від кашлю та головного болю, а також снодійний препарат, необхідно виконати наступні заходи:

— відпоїти водою, чаєм чи соками;

— викликати блювоту;

— дати кілька розтовчених та змішаних з водою пігулок активованого вугілля.

При потраплянні в організм дитини вітамінних препаратів можна обмежитись відпоюванням та викликом блювання, а валеріани — тільки прийомом великої кількості рідини.

Якщо дитина отруїлася нашатирем чи йодом, необхідно її відпоювати, але не доводити до блювання, бо при повторному проході цих субстанцій через стравохід можуть виникнути опіки слизової оболонки. Після надання першої допомоги дитину необхідно відтранспортувати до лікарні. У деяких випадках при умові нормального самопочуття і отримання професійної консультації госпіталізація необов’язкова.

ПАМ’ЯТКА

«ОТРУЄННЯ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ»



Сучасні хімічні засоби є нашими помічниками в побуті, сільському господарстві та на виробництві. До хімічних речовин належать отрутохімікати, препарати побутової хімії (косметичні й миючі засоби, плямовивідники, лакофарбові вироби), інсектициди (хлорофос, карбофос, дихлофос тощо).

При хімічних отруєннях має місце різний підхід до виведення отрути з організму. Тому використовуйте наступну градацію.

Використовувати напої (негазована вода, чай, соки) дозволяється при отруєнні: ацетоном, антифризом та каустичною содою; горілкою та парфумами; дезодорантом та лаком для нігтів; дезинфікуючими засобами та хлором; зубною пастою та кормом для домашніх тварин; взуттєвим кремом, лугом, милом, оцтовою есенцією та соляною кислотою; мишачою отрутою та засобами для травлення комах; тютюном та барвниками у фломастерах.

Викликати блювоту, щоб вивести отруту з організму необхідно при отруєнні: антифризом, горілкою, лаком для нігтів, мишачою отрутою, парфумами, тютюном.

Дати кілька пігулок активованого вугілля, щоб абсорбувати отруту, яка залишилася в організмі, рекомендується при отруєнні: ацетоном, барвниками у фломастерах, бензином, засобами від комах, кормами домашніх тварин, кремом для взуття, лаком для нігтів,мишачою отрутою, тютюном та фарбами.

Не викликати блювоту, тому що названі субстанції можуть завдати більшої шкоди, якщо вдруге пройдуть стравоходом, при отруєнні: бензином, засобом для дезинфекції, інсектицидами, каустичною содою, лугом, оцтовою есенцією, соляною кислотою, фарбами, хлором.

Дати невелику кількість жирних вершків чи шматочок вершкового масла, щоб розчинити пінні хімікати, потрібно при отруєнні: дезодорантом, милом, шампунем.

УВАГА!!!





Відпоювати молоком не можна, бо воно посилює всмоктування отрути. Майже при всіх видах хімічних отруєнь відразу після надання першої допомоги слід викликати швидку допомогу або негайно доставити дитину до лікарні. За умови задовільного стану дитини можна скористатися порадами лікаря та не викликати швидку допомогу при отруєнні дезодорантом, зубною пастою, кормом для собак та кішок, кремом для взуття, милом, шампунем, парфумами.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

/Files/images/-1-638.jpg

"КАЗКА ВИХОВУЄ І НАВЧАЄ"

8 ПРАВИЛ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДИТИНИ З КАЗКОЮ

  1. Обирайте для дитини казки відповідно до її віку та вподобань.
  1. Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить .
  2. Казку ліпше не читати, а розповідати.
  3. Використовуйте казкові події

для формування особистості дитини.

  1. Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій –для дорослихкидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини впевненість у тому, що зло знищене.
  1. Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки.Він має бути прихованим для неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.
  1. Не імпровізуйте, вводячи у казку персонажів та сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину у диференціацію дитиною казкових та реальних подій.
  1. Розповідаючи казку використовуйте казковий зачин - це ворота через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.

ЯК ЧИТАТИ ДІТЯМ КАЗКИ

1. Читати чи розповідати казки дошкільникам слід у середньому темпі, намагаючись якнайліпше передати емоції персонажів, їхній характер. Розповідати дитині казку важливо із задоволенням, не відволікаючись на сторонні справи.

2.Під час розповідання, читання дорослий має сидіти, чи стояти перед дитиною, щоб вона бачила його обличчя та стежила за його мімікою, жестами. Такі форми вияву почуттів доповнюють і підсилюють враження від казки. Передусім орієнтуйтеся на настрій дитини.

3.Враховуючи те, що дитина не може бути пасивним слухачем, під час читання (розповідання) важливо активізувати її уяву: нехай дитина відповідає на запитання, повторює певні слова, розглядає ілюстрації, описує свої почуття та враження від почутого.

4.Важливо змалку виховувати повагу дитини до книги. Дошкільник має знати, що книжка - це не іграшка, з нею слід бережно поводитися, цінувати її.

5. Започаткуйте у вашій родині сімейний ритуал – щовечора читайте чи розповідайте дитині казки. Читання казки обома батьками сприяє встановленню та зміцненню тісного душевного контакту як з матусею так і з татусем.

Завдяки казці, дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем»

В.О. Сухомлинський

/Files/images/діти грають з дорослими.jpg Консультація:

«Гра – ефективний засіб виховання самостійності дітей дошкільного віку»

Гра й дитина в дошкільні роки невіддільні. В грі дитина задовольняє свої соціальні потреби – пізнання й творче перетворення предметної і суспільної навколишньої діяльності, спілкування на основі спільних інтересів та особистих стосунків,естетичні смаки, інтелектуальну й рухову активність.

Гра дитини дошкільного віку розвивається поступово від наслідувальної до сюжетно-рольової залежно від етапу розвитку гра спроможна розвивати дитину від наслідування діям, вчинкам, фрагментам трудових процесів до створення дітьми уявних образів людей, тварин, героїв казок. Гра дає народу вирішити такі завдання:

Розвиток особистості дитини;

Інтелектуальний , моральний, соціальний, естетичний, фізичний розвиток дошкільника;

Розвиток гри, як діяльності властивої дошкільному дитинству.

Кожен вид гри має свої особливості й можливості для індивідуального розвитку дітей. Насамперед це обладнання. Потрібно забезпечити гру іграшками, модульними предметами, предметами-замінниками, атрибутами, іграшковими персонажами. Наповнюваність гри потрібно змінювати в міру розвитку дитячих інтересів.

Іграшки та обладнання діти творчо використовуватимуть та створюватимуть щоб реалізувати свої ігрові задуми.

Динамічність наповнення гри служить поштовхом для виникнення нових ідей, задумів, сюжетів.

Предметне поповнення гри природним матеріалом надзвичайно пожвавлює ігри дітей. Пісок чи глина пробуджують бажання створювати споруди, ліпити іграшкові персонажі. Усі матеріали надзвичайно динамічні і мобільні. Тому вони задовольняють ігрові задуми, які щоденно змінюються, або поглиблюються й розвиваються. Пісок і глина завжди мають бути чистими й вологими. Добре доповнює їх і вода. В теплу пору року ці матеріали доцільно використовувати на майданчику. В прохолодну пору грайтеся в міні-пісочницях в групових кімнатах . Природні матеріали діти дуже люблять за їх багатоманітні можливості в здійсненні ігрових задумів.

Діти граються, мов дихають не помічаючи цього. Грою вони невимушено задовольняють свої соціальні потреби — проникнення в світ дорослих. У грі дитина діє як мама, як тато, чи вихователька, лікар. Маля щасливе з власного способу подорослішати, який знаходить у грі. Тому і грається коли тільки може. Граючись дитина багато про що дізнається непомітно для себе. Наслідуючи дії дорослих, малята практично наривають стіл столовим і чайним способом, одягають люльку, стелять постіль. Свої образи уяви дитина переживає у своїх власних діях, і уже має досвід, хоча лише ігровий.

Діти прагнуть мати в грі партнера: пекти, пригощати його печивом, лікувати «хворого». Зразки стосунків вони помічають у дорослих. Тому в родині насамперед потрібно підтримувати свою дитину, підігравати своїй дитині, гратися з нею, допомагати створювати гру, обладнати гру іграшками та атрибутами, схвалювати ігрові дії дітей, бути для дитини другом і хорошим партнером. Отже, граючись дитина розвивається, набуває життєвого досвіду.

/Files/images/0_3c12a_8099cc91_XL.png


Поради турботливим батькам

/Files/images/поради батькам.jpg

Батьківство– це відповідальність за долю дитини, її здоров'я, добробут перед своєю совістю, перед родом, перед Батьківщиною і Богом. Щоб стати добрими батьками, треба вчитись, фізично і духовно готувати себе до виконання однієї з найважливіших місій людини на Землі.

/Files/images/7043.gif

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

– не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

– вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

– на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

– не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

– вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

– не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Телефон виклику міліції – «102».

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

Консультація для батьків "Як провести вихідні дні"

Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині.
Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім'ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні.
Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?

По-перше, необідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим "культурно відпочивати".

Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.
Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов'язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.

По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни - тому що це спілкування безцінне.

Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, чи шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і любимій казці. Залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював "не з під палки" а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша любима чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю.
Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей "потрачений" час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.
Бажаємо вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, її виховання.

Пам'ятка для батьків щодо формування у старших дошкільників позитивного ставлення до школи.

*Розпочинайте підготовку до школи з ігор,під час яких діти могли б набути нових знань, умінь і навичок, а також розвивати свої здібності. Мова гри найбільш зрозуміла дітям, тому грайтеся з ними («Чого не стало?», «Що змінилося?», «Слова-міста», «На­зви одним словом», «Я знаю п'ять назв квітів, посуду, меблів...» тощо).

*Дотримуйтеся систематичності занять:10-15 хвилин щодня можуть дати ліпший результат, аніж година-дві на вихідних.

*Оцінюйте успіхи дітей,а в разі невдач — підбадьорюйте («Давай спробуємо разом, я впевнена, все вийде», «Ліпше буде зробити так» (показ, пояснення).

*Стежте за власним настроєм.Діти емоційно чутливі, тому якщо вам не хочеться гра­тися в якусь гру або ви погано почуваєтеся, ліпше відкладіть заняття. З поганим на­строєм або над силу не грайтеся з дітьми. Ігрове спілкування має бути цікавим та емоційно-позитивним і для них, і для вас.

Відвідайте із дітьми школу,де вони навчатимуться, покажіть їм, де роздягальня, їдальня, туалет.

*Розповідайте дітям про розпорядок дня у школі,про те, що роблять під час уроку, коли і як можна звернутися до вчителя. У цьому також може допомогти гра «в школу», за­вдяки якій діти створюють певний образ як школи, так і поведінки в ній.

*Поділіться власним досвідом шкільного життя,звісно, якщо він позитивний («Коли я уперше прийшов у школу, я теж не знав, а потім учитель нам показав, розповів...»), розкажіть про смішний випадок на уроці тощо.

*Читайте дітям твори про школу,школярів,учителів.

*Формуйте в дітей об'єктивне уявлення про школуі навчання, не ідеалізуючи, але й не за­лякуючи майбутніх школярів, адже відоме перестає бути незрозумілим, таким, що тур­бує і лякає.

Як дитина вчиться одягатися

Вчити дітей одягатися самостійно треба досягши дворічного віку, коли дитина зможе скидати шкарпетки чи сорочечку, а в трирічному віці більшість дітей одягаються самотужки. Ви можете заохотити до цієї незалежності, купивши одяг, з яким легко впоратися, і дозволивши малюкові одягатися і роздягатися, наскільки його вистачить.

Як допомогти:

· Дайте дитині досить часу; якщо Ви не поспішаєте, то не будете дуже роздратовані її повільністю.

· Покладіть одяг у тому порядку, в якому дитина повинна його одягти.

· Купіть штани чи спіднички з еластичним поясом. Ніколи не одягайте хлопчика дошкільного віку в штани з застібкою-блискавкою: він може прищемитися.

· Вибирайте одяг з великими гудзиками і защібками.

· Навчіть дитину застібати гудзики знизу догори.

· Попросіть її вибрати "улюблену” ногу і позначте черевик, щоб вона могла правильно взуватися.

· Уникайте курток з замками, що розщіпаються в обидва боки.

· Та якщо потрібна Ваша допомога, то перетворіть це в гру: грайте у піжмурки, одягаючи вбрання через голову.

· Якщо дитина одяглась, то нехай залишається як є, навіть якщо вона має неохайний вигляд.

Вибір взуття

Для малюків найкраще вчитися ходити босоніж. Це добре для рівноваги і формування нормальної ступні. Коли дитина починає виходити надвір, то їй звичайно потрібне взуття, але навіть тоді дозволяйте їй ходити босоніж скільки хоче. Взуття потрібне лише для захисту ніг, а не для підтримки, - це робитимуть м’язи. Купуйте взуття за допомогою спеціаліста, який виміряє довжину і повноту ступні. Перевіряйте розмір ступні що три місяці.

«Яке взуття шукати для дитини?»

· Закриті сандалі із застібкою. Відстань між великим пальцем і носком черевика повинна бути 0,5-1,25 см- не більше і не менше. Широкі носки забезпечать вільний рух пальців всередині.

· Сандалі з відкритими носиками. Застібка не повинна стискати ступню. Ваша дитина легко упорається з пряжками. Рубці повинні бути акуратними, щоб не натирати дитині шкіру ніг.

«Яке взуття треба купувати?»

Будь-яке шкіряне чи полотняне взуття забезпечить зручність, якщо добре виміряна довжина і ширина ступні дитини. Ви можете помітити, що дешеве взуття (полотняні кросівки) практично не має половинних розмірів і різної повноти. Це стосується і високих гумових чобіт, однак вони потрібні для прогулянки у вологу погоду. Купіть їх більшими на розмір, проте підберіть устілку.

Перша долікарська допомога дітям-алергікам при укусах ос, бджіл, джмелів, мурах

Діти, які відвідують дошкільний заклад у весняно-літній період, можуть постраж­дати від укусів комах, що жалять, на прогулянці в парку, лісі, екскурсії на відкритому по­вітрі. Необхідно розрізняти алергію на отруту при укусах таких комах, як оси, бджоли, джмелі, мурахи, та алергію на слину при укусах комарів, мокреців, інших дрібних комах.

Реакція на отруту комах може бути місцевою та системною — аж до анафілактич­ного шоку, який може призвести до загибелі дитини.

Найчастіше зустрічається місцева шкірна алергічна реакція, що супроводжуєть­ся невеликим почервонінням, набряком та болем. Симптоми можуть зберігатися від кількох годин до кількох діб.

Системні реакції можуть розвиватися при численних нападах перетинчастокри­лих комах та/або у разі, коли дитина має схильність до алергії.

Дитина, в якої колись була тяжка (анафілактична] реакція на укус перетинчасто­крилих, повинна мати із собою набір для надання першої долікарської допомоги.

Аби вберегти вихованців від укусів комах, слід вдатися до таких запобіжних за­ходів:

· зачиняти вікна і двері сіткою, що не пропускає комаху приміщення;

· не дозволяти дітям ходити босоніж по траві, сидіти та лежати на землі, не пере­віривши попередньо поверхню;

· не відвідувати з дітьми пасіки та триматися подалі від місць можливого скуп­чення комах, що жалять, — овочевих та квіткових ринків, мусорозбірних кон­тейнерів тощо;

· регулярно оглядати територію дошкільного закладу та видаляти з неї гнізда
комах;

· не дозволяти дітям їсти на вулиці солодке, що привертає увагу комах;

· контролювати дотримання дітьми-алергіками дієти (вони не мають їсти мед та медовмісні продукти);

· не давати дітям лікарські та косметичні засоби, що містять отруту комах, мед, прополіс тощо.

Якщо дитину вкусила перетинчастокрилі комаха (оса, бджола, джміль], необхідно негайно надати їй першу долікарську допомогу:

· видалити жало з місця укусу, використовуючи пінцет; не можна стискати жало, оскільки через це отрута може інтенсивніше проникати до рани;

· прикласти щось холодне до місця укусу;

· виключити вірогідність перегрівання дитини та фізичне навантаження;

· для зниження свербежу можна дати дитині антигістамінні препарати; для
зменшення набряку можна використовувати протиалергенні креми чи мазі;

· у тяжких випадках, особливо, якщо комаха вжалила дитину у слизову оболонку, необхідно негайно звернутися до лікаря.

/Files/images/7156.gif

Корисна та шкідлива іграшка

/Files/images/toglinjecf3.gif

Корисна іграшка закладає в душу малюка первісні поняття про добро й зло, надає дитині можливість виявляти кращі риси характеру – піклуватися про когось, допомагати, доглядати, лікувати, захищати, товаришувати, бути гостинними тощо. За допомогою справжньої іграшки дитині передається суть людських взаємин, виховується культура почуттів. Розвивальна іграшка виконує крім інших і психотерапевтичну функцію – допомагає дитині подолати власні страхи, опанувати бажання. На іграшках діти вчаться спілкуватися, бути людяними, відповідальними та охайними. Корисна іграшка не просто займає час, а розвиває дитину.

Розвивальна гра дозволяє дитині виховувати самостійність, формує бажання та вміння взаємодіяти з однолітками, планувати спільні дії, домовлятися, підкорятися та керувати. Завдяки розвивальним іграм у дошкільника розвивається мислення і мовлення, творча уява та фантазія. Тому дитячі іграшки повинні бути джерелом радості, мотивом для гри. Вони повинні створювати умови для розвитку, залишаючи можливість для самостійної творчості.

Антиіграшка від розвивальної іграшки відрізняється тим, що головним в ній є ідея володіння, а не пізнання світу: її зовнішня привабливість стає важливіше її творчого розвивального ігрового застосування. Антиіграшка нав’язує дитині засоби її застосування, не залишає місця для вигадування сюжету гри, а отже, не сприяє розвитку творчої уяви та фантазії.

Антиіграшка – це специфічний засіб інформації, що пропагує антицінності. Вона становить небезпеку для життя й здоров'я дітей, негативно впливає на їх фізичний, психічний, моральний та духовний розвиток.

Антиіграшки орієнтують дітей не на позитивні цінності культури й духовні зразки, а провокують прояви агресії, ненависті, корисливості.

Антиіграшка зумовлює викривлення системи цінностей:

 по-перше, відбувається меркантилізація дитячої свідомості, що виражається в перебільшеному ставленні до грошей, бажанні бути бізнесменом, заможнім;

 по-друге, у дитячій картині світу наростає тенденція до танатизації - мотивів смерті, загибелі всього живого на землі, знищення природи: на дитячих малюнках з’являються сюжети смерті, вибухів, аварій, катастроф.

Небезпеку для фізичного здоров’я малюка несе іграшка, яка:

 зроблена з неякісної сировини, з використанням шкідливих барвників (це може спричини алергію, отруєння в дітей, викликати бронхіальну астму, захворювання шлунково-кишкового тракту);

 не містить відомостей про виробника; не має вказівок про вік дитини, для якої вона призначена;

 має деталі, якими дитина може порізатися або подряпатися; має елементи, які можна проковтнути або запхати до носа (наприклад, відірвати у м’якої іграшки око або носик);

 розфарбована занадто яскравими, люмінесцентними кольорами;

 має дистанційне керування або заводна (дитина захоче подивитися, що у неї всередині; почне її розбирати й подряпає собі руку);

 передбачає застосування гострих предметів або пластикових кульок;

 тривалий час продавалася на ринку і яку брали в руки багато людей (таку іграшку не можна купувати або дарувати маленькій дитини, тому що вона може потягнути її до рота);

 яка продається без упаковки (як правило, це відбувається у тому випадку, коли покупець хоче приховати неприємний запах іграшки);

 зроблена з деталей, які не міцно з’єднані між собою;

 має неприємний запах;

 має круглу форму невеликого розміру (таку іграшку дитина може запхати до рота);

 не завжди має круглу форму, але яка може вміститися в ротовій порожнині дитини, від чого дитина може задихнутися (наприклад, не надутими або ушкодженими повітряними кульками)

 має довгі шнурки, що можуть під час гри обмотати шию дитині.

Небезпеку для психоемоційного здоров’я дошкільника має іграшка, яка:

 може налякати дитину;

 видає різкі звуки; несподівано підстрибує, вискакує з коробочки;

 має злий вираз обличчя; провокує або програмує дитину до агресивної поведінки.

Небезпеку для інтелектуального та творчого розвитку дитини має іграшка, яка:

 нав’язує дитині певний вид діяльності або стереотип поведінки;

 формує в дитині культ матеріальних цінностей;

 не дозволяє виявляти творчість та фантазію;

 має зовнішній вигляд, який не відповідає дійсності (рожеві слони, блакитні зайчики та ін.).

Поради батькам

Як зробити свій дім безпечним для дітей


Перебуваючи у звичайному оточенні, діти часто завдають собі шкоди. У міру того, як діти дорослішають, змінюється і характер їхніх ушкоджень.
Немовлятко може легко поперхнутись шматочком їжі. Малі діти не раз падають, коли намагаються кудись вилізти, або обпікаються, чи отруюються, коли торкаються предметів, до яких можна дотягнутися, чи попробувати їх на смак.
Діти старшого дошкільного віку часто зазнають ушкоджень під час гри на дорогах або коли граються надворі.
Багатьом таким випадкам можна запобігти. Виявляючи трохи передбачливості, й, беручи до уваги вік дитини, ви можете допомогти відвернути травми і навіть смертельні випадки. І цей обов'язок допомогти дитині лежить на батьках або інших дорослих, з якими час від часу перебуває дитина.
Декілька порад, які б зробили наш дім безпечним для дітей:
Ліки. Тримайте їх подалі від дітей у зачиненій на ключ шафі. Це саме стосується натуральних ліків і тих, які не видаються за рецептом. Також попросіть гостей, котрі зупинилися у вас на ніч, тримати свої ліки у безпечному місці.
Побутові хімікати. Тримайте їх там, де діти не зможуть до них дотягнутися у стінній шафі, яка замикається. Зберігайте хімікати у тих упаковках, в яких придбали, аби їх можна було відразу розпізнати. Будьте уважними, коли користуєтеся ними, і ставте їх завжди на місце, навіть якщо залишаєте кімнату на короткий час. Ніколи не залишайте залишки дезінфікуючого засобу у посудомийці.
Кухонна плита. Завжди розвертайте ручки посуду, в якому готуєте страву, до центра плити. Якщо можливо, прикріпіть до плити запобіжний пристрій. Попіклуйтеся про те, щоб плита не нахилилася, коли дитина потягне на себе відчинені дверцята духовки.
Самі дверцята теж повинні замикатися. Чи дитина часом не опечеться, доторкнувшись до дверцят духовки? Тоді поставте запобіжний пристрій або решітку, щоб дитина не мала доступу до гарячих дверцят.
Небезпечні хатні приладдя. Ножі, ножиці й небезпечні побутові пристрої слід зберігати у шафах або шухлядах, які замикаються на ключ чи засувку, або в інших місцях подалі від дітей. Коли ви користуєтеся цими предметами й тимчасово відкладаєте їх, слідкуйте, щоб вони не лежали на краю столу чи стійки, де до них могли б дотягнутися діти. Сірники й поліетиленові мішечки також небезпечні для малих дітей.
Сходи. Зробіть поруччя щонайменше 70-75 сантиметрів заввишки по обох боках сходів.
Вікна й двері балкона. Встановіть угорі запобіжні пристрої або ланцюжки чи придумайте щось інше, аби дитина не могла їх відчинити або
пролізти через них, коли ви провітрюєте кімнати.
Книжкові полиці. Якщо дитина любить вилазити на предмети й висіти на них, прикріпіть книжкові полиці й інші високі меблі до стіни, щоб вони не впали.
Електричні розетки й шнури. Розетки, якими ви не користуєтеся, повинні бути чимось надійно закриті. Шнури для настільних ламп і таке інше слід прикріпити до стіни або меблів, щоб дитина не змогла стягнути лампу і її не вдарило струмом, або ж, взагалі, ставте такі лампи у безпечне місце. Ніколи не залишайте електричну праску на дошці для прасування та слідкуйте, щоб з неї не звисав шнур.
Гаряча вода. Якщо ви можете регулювати температуру гарячої води, вам слід знизити її до 50 градусів за Цельсієм, щоб дитина не ошпарилась, коли відкрутить кран.
Іграшки. Викиньте іграшки з гострими кінцями або кутами. Позбудьтесь маленьких іграшок або тих, які можна розібрати на дрібні частинки, тому що дитина може поперхнутись, якщо візьме їх до рота. Очі й ніс на м'яких іграшках повинні бути добре закріпленими. Навчіть старших братиків і сестричок забирати свої маленькі іграшки, коли немовля поруч.
Солодощі й легкі закуски. Не залишайте солодощі й легкі закуски, такі, як арахіс і карамель, у межах досяжності. Вони можуть застрягти з горлі дитини.


Коли стався нещасний випадок
Отруєння.

Якщо дитина випила токсичну рідину, добре прополощіть їй рот і дайте випити одну чи дві склянки води або молока. Після цього викличте лікаря або зателефонуйте до центру інформації з надання допомоги тим, хто отруївся, аби отримати консультацію. Коли в око дитині потрапила якась їдка речовина, негайно промийте його великою кількістю води протягом 10 хвилин.
Опіки. Якщо опіки незначні, обмийте рану не занадто холодною водою принаймні 20 хвилин. Коли рана більше дитячої долоні або міститься на обличчі, суглобі, на нижній частині живота чи на статевих органах, вам слід доставити дитину в реанімаційну палату. Глибокі тілесні пошкодження завжди повинен лікувати лікар.
Загроза задушення. У випадку, коли щось застрягло у дихальному горлі дитини, дуже важливо, аби швидко вийняли цей предмет. Один з методів, який ви можете використати, це прийом Гаймліха. Якщо ви не знаєте цього методу, зверніться до лікаря, щоб отримати більше інформації, або відвідайте курси надання допомоги у разі нещасних випадків з дітьми, на яких навчають цього методу.


Як виховати впевнену в собі дитину

Діти - наше майбутнє! Нікому не байдуже, якими вони виростуть. Історична та світова практика доводить, що головна мета виховання - це формування гармовійно розвиненої особистості, підготовленої до самостійного життя. Сучасне суспільство потребує людей,здатних приймати самостійні рішення, брати на себе відповідальність, доводити власну думку, а не очікувати вказівок, довіряти собі та світу.

Впевненість в собі як базова якість особистості складається з цілого ряду складових. Вона містить високу адекватну оцінку себе та власних здібностей, вмінні виразити власні почуття, позитивне світосприймання, і взагалі, фундаментальне позитивне прийняття себе. Крім того, впевненість у собі вплаває на те, якою дитина уявляє себе у світі, як вона у дорослому житті сприйматиме прблеми: як неприємність чи трагедію.

Дуже важливо дати дітям правільне уявлення про себе й оточуючу дійсність, навчитися почувати себе господарем долі. І саме батьки мають закласти в дитині те, що допоможе їй надалі пройти нелегкий шлях дорослішання. Від сім'ї залежить, якою виросте дитина, яке місце в суспільстві посяде.

Дитині, щоб стати впевненою в собі, потрібен час. Дозволяйте їй робити помилки, вчіть йти на розумний ризик і терпіти поразки. Дитина має зрозуміти, що вона може потерпіти неуспіх на шляху до якоїсть мети.

Батькам, яким не байдуже майбутне їхньої дитини, пропонуємо кілька порад

1. Поважайте гідність дитини. Не принижуйте, не робіть зауваження в присутності інших. Публічне риниження не має ні якого виховного впливу. Використовуйте у спілкуванні з дитиною тільки важливу форму, проявляйте тактовність, не припускайте образливих слів.

2. Частіше довіряйте дитині, висловлюйте впевненністьув тому, що їй багато чого під силу, підбадьорюйте: "Я знаю, у тебе вийде", "Ти молодець", "Спробуй ще раз".

3. Давайте можливість дитині діяти самостійно, висловлювати власну думку, проявляти ініціативу. Схвалюйте її за такі вчинки.

4. Потурбуйтеся про те, щоб дитина змалечку засвоїла не лише свої обов'язки, а й права. Діти почуваються впевненіше, коли їм відомі правила і межі дозволеного.

5. Створіть у сім' атмосферу взаємодопомоги та взаємопідтримки. Дитина має знати, що може розраховувати на підтримку чи допомогу дорослого у будь-який час, за будь-яких обставин. Щоб дитина не боялася попросити допомоги в складній для неї ситуації, батькам треба подати приклад - попросити допомоги першим. Дитина, у якої дорослі просять допомоги, почувається потрібною, росте впевненою в своїх силах, відчуває свою належність до сім'ї.

6. Надавайте дитині своїм особистим прикладом зразки впевненої поведінки (відстояти свої права в разі потреби, взяти ініціативу у власні руки вскладній ситуації).

7. Створіть оціночну атмосферу, ставтеся серйозно до виконання дитиною завдання, спонукайте її до власних оцінних суджень.

8. Перемикайте свою увагу з недоліків на достойності. Дитина має відчувати, що батьки радіють навіть незначному її досягненню, підтримують і схвалюють будь-які спроби на бажання рухатися тим шляхом, який обрала вона сама.

9. Схвалюйте дитину за те, в чому вона справді успішна, але надмірно не вихваляйте. Вчинок, що заохочується, закріпляється, а незаохочений повторюватися не буде. Це основне правило, що дозволить батькам збільшити позитивні та зменьшити негативні прояви в поведінці малюка.

10. Доручайте дітям справи, посильні для виконання. Вимоги мають відповідати силам, знанням та навичкам дитини. Ватро дотримуватися дозування роботи, яке виявляється в поступовому збільшенні навантаження.

11. Навчіть дітей почуватися комфортно наодинці із собою. Самостійність може бути корисною у плані самопізнання. Це означає, дитина має право на особистий простір та особистий час.

12. Розмовляйте з дитиною відверто, обговорюйте з нею стосунки з іншими дітьми. Хай дитина поділеться своїми враженнями та емоційними почуттями від контакту з іншими.

13. Не лякайте дитину очікуваними невдачами. Научіть її мужності бути недосконалою. Поясніть, що невдача - частина життя, а помилки - результат браку досвіду. Проявляйте солідарність з дитиною навть у разі поразки. Дітям треба відчувати, що дорослі не засуджують їх за невдачі.

14. Не порівнюйте свою дитину з іншими.

15. Не ставте свою любов до дитини в залежність від її успіхів.

16. Не робіть дитину винною у своїх проблемах.

Шановні батьки!

Більше довіряйте дітям, показуйте їм свою любов, впевненість у досягненнях. І тоді вони зможуть відповісти вам тим самим: Довірою, Відвертістю, Впевненістю у своїх силах

Кiлькiсть переглядiв: 1268